Bulgarian Virtual Ukrainian Studies

Calendar

Наукова конференціюя«Князь помер – хай живуть князі! Нащадки й спадщина Володимира»

Event time: 10/26/y

(Le prince est mort – vivent les princes! Les héritiers et l’héritage de Volodymer) (24–25 вересня 2015 р., Київ)

24-25 вересня 2015 р. у Києві відбувся міжнародний колоквіум, присвячений тисячоліттю з дня успіння Св. Володимира та пам’яті Свв. Бориса й Гліба під назвою «Князь помер – хай живуть князі! Нащадки й спадщина Володимира» (Le prince est mort – vivent les princes! Les héritiers et l’héritage de Volodymer). Конференцію було організовано Українським національним комітетом візантиністів, Інститутом історії України НАН України спільно з Центром історії і цивілізації Візантії Франції (співорганізаторами виступили, відповідно, Олексій Толочко та Костянтин Цукерман). Доповіді стосувалися широкого кола дотичних до головної теми проблем візантійської та давньоруської історії: від літописання та формування наративів до новітніх археологічних, нумізматичних знахідок. Як напівжартома відзначив на відкритті конференції Петро Толочко, програма конференції була «надзвичайно демократичною»: і дійсно, виступи визнаних спеціалістів чергувалися з доповідями молодих вчених, що, на наш погляд, було безсумнівною перевагою цього форуму.

В доповіді Юкки Корпели (Університет Східної Фінляндії) було порушено питання про те, як Володимир став «хрестителем Росії» та про трансформацію його культу в Московській Русі. Федір Андрощук (Шведський історичний музей) ознайомив присутніх з новими знахідками візантійських та скандинавських монет часу правління Володимира. Доповідь Ігоря Данилевського (Вища школа економіки, Москва) мала теоретико-методологічний характер і стосувалася проблеми розуміння контексту літописних текстів та їх тлумачення, що викликало жваву дискусію між присутніми фахівцями. Доповідь Моніки Уайт (університет Ноттінгема) була присвячена «візантинізації» образів Володимира, Бориса й Гліба в агіографії, тобто, розкриттю засобів і текстуальних паралелей, за допомогою яких незвичайні для Візантії князі-страстотерпці та їх батько вписувалися у звичний житійний контекст. Олексій Гіппіус (Вища школа економіки) розкрив сутність двох конкретних сюжетів з історії Русі XII ст.: трагічну загибель Ростислава та Ізяслава, синів новгородського князя Ярослава Володимировича, в 1198 р., та питання про походження і розвиток свята Покрови Богородиці. Джерелознавчу спрямованість продовжила Ольга Вардазарян (Матенадаран), доповідь якої стосувалася рукописів вірменського житія Бориса й Гліба.

Денис Дук з Полоцького університету розкрив проблему трансформації міської структури Полоцька; Савва Міхєєв (Інститут слов’янознавства РАН) висвітлив питання про тризуб Володимира на металічних підвісках. Виступ Наталі Хамайко (Інститут археології НАНУ) стосувався долі язичницького курганного могильника у Києві. Археологічне спрямування мала і доповідь Олексія Комара, котрий охарактеризував питання про сіверян часів Володимирового князювання.

Наступний день конференції відзначився особливо жвавими дебатами. Питання літописної текстології та стем Повісті временних літ порушив Дональд Островський (Гарвард), що викликало контраргументи Олексія Гіппіуса. Вадим Арістов (Інститут історії України НАНУ) зробив цікаву спробу пояснити походження літописної дати хрещення Русі як запозичення даних «Синопсису» Іоанна Скілиці. Доповідь Костянтина Цукермана (École pratique des hautes études) стосувалася проблеми мовчання автентичних джерел стосовно релігійної політики та церковної ієрархії часів Володимира. Дослідник вказав на особливу роль Бруно Кверфуртського та Анастаса Корсунянина у справі становлення ієрархії. Доповідь Сергія Іванова (Вища школа економіки) була присвячена тлумаченню сюжету Никонівського літопису про місію Марка Македонянина, відправленого князем Володимиром до волзьких болгар. Застосовуючи просопографічний аналіз та підрахунок частоти вживання імені Марк у візантійських джерелах, доповідач аргументовано заперечив імовірність такої події стосовно Х ст.

Доповіді Сергія Темчина (інститут литовської мови, Вільнюс) та Наталі Пак (ГУМРФ імені адмірала С. О. Макарова, Санкт-Петербург) розкривали різні джерелознавчі аспекти «Слова про закон і благодать» Іларіона. Доповідь Олександра Роменського (Харків) стосувалася гіпотези О. О. Шахматова про «Корсунську легенду» у світлі новітніх досягень літописознавства. Доповідь Олександра Филипчука (Чернівецький національний університет) також мала джерелознавчий характер і стосувалася «Аноніма Бандурі», його рукописної традиції та питання походження інформації про хрещення Русі. Мощам Святого Володимира та обставинам їх знахідки Петром Могилою присвячувалася доповідь Ярослава Затилюка (Інститут історії України).

Насамкінець слід відзначити високий рівень як наукової, так і організаційної складової конференції, за що слід подякувати організаторам, і в першу чергу, Костянтину Цукерману та Олексію Толочку.