Българска Виртуална Украинистика

Календар

Науковий симпозіум з міжнародною участю на тему: «Болгарія й Україна – культура зламів (XIX – XXI ст

Време на събитието: 08.05.2019

Інститут літератури Болгарської академії наук
Софійський університет ім. св. Климента Охридського
Столична бібліотека
Під почесним головуванням Посольства України в Республіці Болгарія

З А П Р О Ш Е Н Н Я

На науковий симпозіум з міжнародною участю на тему:
«Болгарія й Україна – культура зламів (XIX – XXI століття)»
(8-го – 11-го травня 2019 року, Софія
Столична бібліотека (Американский центр)

Здійснювання наукового симпозіуму з міжнародною участю на тему: «Болгарія й Україна – культура зламів (XIX–XXI століття)» фінансовано Фондом «Наукові дослідження» Міністерства освіти та науки Республіки Болгарія як наукова подія в межах проекту «Болгарія й Україна – культура зламів (XIX–XXI століття)» Фонду «Наукові дослідження» МОН, договір № ДН 10/4 від 15.12.2016.

Науковий симпозіум є частиною з другого етапу роботи проекту і передбачає декілька подій:

• Презентація концепції наукового проекту та роботи над ним в «Дому для літератури та перекладу», Софія 8.05.2019 р.
• Відкривання та проводження симпозіуму в Столичній бібліотеці (Американському центрі), 9–10.05.2019 р.
• Презентація антологій болгарського та українського поетичних авангардів в Пловдивському університеті ім. Паїсія Хілендарського, дискусія і театральний спектакль «Поезія авангардів» з участю студентів акторської майстерності в Пловдивському університеті ім. Паїсія Хілендарського 10-го травня 2019 р.

Науковий симпозіум пропонує наступні тематичні обрії роботи:

• Відродження – перші роки нової болгарської й української літератур (вихід з нормативного і стремління до персонального);
  
  Порівнювати пізні Відродження різних національних культур важка річ, але все ж таки в секції «Відродження» шукатимуться близькі типології – границю переходу з одної мови, яка пов’язується передусім з церковною практикою, до літератури, написана живою мовою, яка намагається знайти свою нормативність. Одною з гіпотез про спільність процесів в українській і болгарській літературах є обставина, що в цьому пізньому періоді Відродження створюються жанрові зразки, література бажає доказати можливості мови, яка установлюється і розвивається саме завдяки досягненням у розшаровуванні жанрової системи.
• Кінець XIX – початок XX ст. (культурна еміграція, періодика, українські емігранти в болгарських та болгарські емігранти в українських періодичних виданнях);
  
  Період на границі XIX і XX ст. – значимий час щодо стремлінь болгарської й української інтелігенцій до емансипації від утилітарного-політичного, до стремління пропонувати й утвердити «свій порядок денний» для усього суспільства. Це значний час персоналістичних реалізацій в літературі, публіцистиці, мистецтвах, час здійснення письменницьких публічних осіб. Великий приклад в болгарській літературі – буття кола Мисл, але й багатьох інших фігур, які виокремились серед прилюдності.
• Література пізніших модернізмів й авангардів в болгарській та в українській літературах, мистецтвах та культурах;
  
  20-і та 30-і роки ХХ ст. позначають епоху великих зламів в усіх європейських культурах. Це роки частого змінення пізніх модернізмів – після символізму, від експресіонізму. У цьому відношенні в українській літературі є виразно відокремлений авангард, який добув літературноісторичне ім’я ще в своїй епосі. В болгарській літературі це не відбувається так чітко. Тут скоріше можна говорити про авангардні тенденції, які аж тепер осмислюємо й в літературноісторичному плані. Але у кожному випадку ця епоха дійсно зламна і сліди авангардного радикалізму відчуваються й у наступних десятиліттях.
• Альтернативна література проти соцреалістичних норм та догм в болгарській та українській культурах;
  
  І для болгар, і для українців література виявляється тим ґрунтом для політичних протиставлень, які відзначають особливо 60-і, 70-ті та 80-ті роки ХХ ст. Охоронці соцрежиму приймають альтернативне здійснення в літературі як скошування основних норм не тільки соціалістичного реалізму, але й самого життя в дусі комуністичної ідеології й практики. Певна річ, і в межах самої соцреалістиної літератури можна також знайти високі художні досягнення – навіть коли літературні тексти вражені нормативністю й ідеологічною фразеологією.
• Постмодерні злами в болгарських та українських літературах, мовах, мистецтвах та культурах.
  
  Разом з всіма іншими драмами після падіння комуністичної системи, після зруйнування Берлінського муру, після розпаду соціалістичного табору, поле літератури було уражено могутнім зламом, здійснюваний повсюдно постмодерною літературною і філософською думкою. І українська, і болгарська література мають свої високі зразки в цьому відношенні. Письменників як Юрія Андруховича і Георгія Господинова уже вважають за нових класиків, але вони зовсім не єдині фігури в поезії, в белетристиці, в есеїстиці, документалістиці. Постмодерне розгорнулось і утвердилось навіть у більш традиційних авторів – як форми створювання художнього тексту з використанням пастишу, колажу, пародії, з обговоренням реальних публічних персонажів, з містифікаторським розігранням фігур з минулого – через їхнє вволікання у незвичайні сучасні ситуації і т.д., і т.д. Ймовірно й в українській літературі приступ постмодерного в якомусь ступені вже утихомирений більш класичними формами писання (подібно до ситуації пізніх модернізмів, які потушили авангардне). Але напевно саме сьогодні настав час, коли постмодерні злами будуть осмисленими літературноісторично.

Мета наукового симпозіуму: в межах одного домінуючого компаративістичного підходу ознайомитися й інтерпретувати різноманітні ключові події та зламні процеси у розвитку болгарської та української літератур, мов та культур, які, будучи маленькими і периферними в Європі, мають спільні шляхи розвитку та встановлення. Важливо підкреслити спільні зупинки у віковому діалозі між двома культурами, схожі естетичні напрямки, стилі та процеси, які відбуваються в них і вихряться різні за інтенсивність та значність перехрещення і розходження. Ідея наукового симпозіуму – запропонувати літературноісторичну і лінгвістичну інтерпретацію найважливіших періодів (взаємовідношення між двома літературами під час Відродження, світових війн, еміграційних хвиль в обох країнах, модернізму, постмодернізму та сучасної літератури), а також аналізувати та переосмислити найгостріших та надискусивніших питань з історії болгарської та української культур, з літературних контактів та взаємодій з точки зору сучасного мультикультурного діалогу. З огляду на це суттєва мета наукового симпозіуму – показати яким чином національні різності будують гібридні простори, в яких культурні процеси й ідентичності в обох країнах зберігають свою національну специфіку.

Робітні мови: болгарська, українська;

Можливість для презентації

Заява про участь і резюме: до 900 знаків відповідною та англійською мовами – до 10.04.2019 р. для їх видання в брошурі, яка роздаватиметься учасникам симпозіуму.

Відповідь організаторів щодо приймання заяви та підтвердження участі в симпозіумі – до 20.04.2019 р.

До друку: термін передавання статей до 30.06.2019 р.

Контакти для надсилання матеріалів:

Марієта Іванова-Гіргінова

mgirginova@gmail.com

Марія–Йоанна Василева

maria.yoanna.vasileva@gmail.com

Лілія Желева

lilia.zheleva@gmail.com

Організаційний комітет:

• Марієта Іванова-Ґірґінова
• Елка Трайкова
• Міхаїл Неделчев
• Райна Камберова
• Владімір Колев
• Марія –Йоанна Василева
• Лілія Желева